Всесвітнє насіннєсховище завдяки своєму потужному і масивному зовнішньому вигляду отримало назву сховища Судного дня. Розташовується воно на Шпіцбергені, а на чолі цього проекту стоять норвежці.
Історія та призначення насіннєсховища
Керівниками проекту є норвежці, які поставили дуже важливу мету: зберегти запас насіння їстівних рослин на той випадок, якщо на планеті станеться глобальна катастрофа. При цьому зовсім неважливо, якого вона буде характеру – природна чи техногенна – міцні та потужні стіни сховища здатні витримати будь-які вибухи та удари. І тому, коли значна частина жителів Землі помре, насіння зі сховища буде дуже потрібне тим, хто вижив.
Норвежці вважають, що у двадцятому столітті людство справило значний і негативний вплив на навколишнє середовище: винахід ядерної зброї, техногенні катастрофи, зміна клімату і багато іншого. Тому дослідники постановили, що в тих, хто виживе після масштабного катаклізму, має бути можливість швидкого відновлення втрачених видів для забезпечення всього населення харчуванням.
Автори проєкту, які прорахували всілякі варіанти розвитку історії людства, припустили, що сховище має мати вигляд приміщення банку з комірками, в яких будуть розташовані дублікати насіння з національних фондів усіх держав. Так, якщо катастрофа трапиться в країні походження рослини, цей вид можна буде відновити, скориставшись запасами з комірки в сховищі.
Почали будувати це сховище 2006 року, а перше насіння надійшло до нього вже через два роки.
Чому для будівництва було обрано саме Шпіцберген? Цьому є кілька пояснень:
1. Вічна мерзлота забезпечує збереження насіння в разі виходу з ладу обладнання. А на обслуговування всіх електричних приладів витрачається менше електроенергії.
2. Високе розташування над рівнем моря забезпечить захист від потопу, який може бути спричинений таненням льодовиків.
3. Оскільки сейсмічна активність у регіоні дуже низька, землетруси також обійдуть сховище стороною.
4. Шпіцберген розташований досить близько до північних регіонів Росії. Тому жителям цих територій буде досить просто доїхати до островів.
5. Якщо говорити про політичний статус Шпіцбергена, острови мають особливий статус уже впродовж багатьох років; щонайменше 50 держав, які уклали договір, мають можливість займатися розробкою надр.
Сховище Судного дня: інформація для туристів
Всесвітнє сховище насіння вважається таким об’єктом, який звичайні люди не можуть відвідати. Доступ до внутрішніх приміщень мають лише вчені, які мають дозвіл від уряду. На відкриття сховища були запрошені журналісти, але після відкриття в кімнати з осередками можуть потрапити лише генетики і співробітники сховища.
Однак, звичайним туристам не заборонено оглядати сховище зовні, хоча зовнішній вигляд будівлі не представляє особливого інтересу. Невеликий міст веде відвідувача з парковки до гігантських вхідних дверей, які ведуть у величезну скелю.
Насіннєсховище розташовується неподалік від невеликого міста Лонг’їр, у якому проживає лише дві тисячі осіб. При цьому цей населений пункт вважається столицею Шпіцбергена. Воно побудоване на відстані близько кілометра від аеропорту, а щоб дістатися від нього до найближчого населеного пункту, потрібно буде пройти близько трьох кілометрів.
Норвежці першими заговорили про будівництво такого важливого для нащадків об’єкта як насіннєсховище. Ця масивна будівля може допомогти в тому разі, якщо на Землі станеться глобальна катастрофа. Запаси насіння з усього світу дадуть змогу забезпечити харчуванням тих, хто вижив, і відновити екосистему планети.
